Маленька людина, що йде дуже вузьким Шляхом, як канатоходець, зосереджений на тому, щоб тримати баланс на своєму Шляху. Це найголовніше, на чому потрібно зосередитися.

Три стихії довкола — величезні та нескінченні. Це небо, море та земля. Вони безлюдні — безтурботні. Вони не допомагають, але й не заважають. Якщо немає зосередження на своєму шляху (балансі), то весь світ навколо буде небезпекою. Вітер з неба — він заважатиме на шляху. Відволікання на міць моря — шум. Небезпечні повороти на землі — якщо оступишся, розіб'єшся.

Тому: лише баланс. Зовнішнього та внутрішнього. Небесного та земного. Бажань — та можливостей для їх задоволення. Енергії для можливості мати таку кількість грошей, яка потрібна для задоволення всіх бажань. Гармонія та баланс усіх сфер життя.

Любов до себе, як стрижень — наступна тема. Цього тут не вистачає?

Але є Кусанагі. Це молодий дракон, що дивиться на себе самого в майбутньому... Чи в минулому? Адже все вже відбулося. Він не може ані завадити цьому «собі», ані допомогти. Але може також безтурботно спостерігати, як ця маленька людина проходить свій Шлях, і транслюватиме на неї крізь час та простір ту безтурботність, спокій та цілеспрямованість, яка потрібна їй на цьому Шляху. Бо це він сам. Це Провідник (самого себе?) на цьому шляху. Бо все в результаті є єдиною сутністю.