Маруті, більш відомий як Хануман — ще одна надзвичайна божественна особистість з індійського пантеону богів. Як свідчать деякі пурани, він — син бога вітру Вайю та прекрасної апсари Анджані, яка на той момент внаслідок прокляття перебувала у вигляді ванари. Також він вважається одинадцятим втіленням бога Шиви.
У дитинстві Маруті був дуже непосидючим (мабуть, пішов у батька). Так, колись Маруті, побачивши Сонце, вирішив, що це якийсь дуже солодкий фрукт та спробував його з’їсти. Це побачив Індра та метнув у нього свою ваджру, зламавши йому щелепу. Звідси і ім’я Хануман — той, хто має зламану щелепу. Бог вітру Вайю тоді дуже розлютився і ледве не знищив Землю, лишивши її кисню. Щоб задобрити його, всі деви прибули до місця подій і кожен подарував маленькому Маруті якісь незвичні здібності, а Брахма зцілив його та зробив невразливим для будь-якої зброї. Спроба Маруті з’їсти Сур’ю не завадила йому згодом стати його учнем, хоча, щоб отримати це знання, йому довелося спочатку вразити майбутнього вчителя своїми здібностями.
Але все ж у дитинстві Маруті був бешкетником і полюбляв жартувати над різними мудрецями, крадучи в них різноманітні ритуальні речі. Тому святі люди наклали на нього прокляття — він забував про свої незвичні здібності та сіддхі до того моменту, поки хтось не кликав його на допомогу.
Коли Маруті став дорослим, він став одним з відданих Рами — аватару бога Вішну, і найбільш суттєві його подвиги описані у давньоіндійському епосі «Рамаяна». Коли Рама закінчив свій земний шлях, Хануман забажав залишитися — до тих пір, поки люди будуть згадувати ім’я Рами. Він перебуває серед нас і зараз і завжди готовий прийти на допомогу всім, хто щиро звертається до нього.