Сафо. За фрескою I століття нашої ери (Археологічний музей Неаполя), яка відома як «Джоконда античності». Одна з моїх самих перших робіт, створена 25 років тому.

Прекрасне задумливе обличчя молодої жінки з пером біля губ і воскову табличку в руках. Її віршами надихалися Вірджинія Вулф, Платон, Бодлер, лорд Байрон.

Вона народилася на острові, відкритому всім культур, всім впливів. Керувала своєю Академією на зразок платонівської, де викладалися танці, музика, поезія та література. Ставила хореографію, складала музику, створювала нові ритми та метри для співу та танцю у супроводі флейти чи ліри, сама була чудовою танцівницею.

Слава Сапфо, міф про Сафо, феномен Сапфо, яку Платон назвав Десятою музою, дійшли донині, незважаючи на те, що її творчість доходить до нас фрагментарно.

Фраза «десята муза» тепер стала спільною шаною видатним жінкам-поетам.